Протяг

Фатальна  тиша.  Вік  до  віку.
Складаю  пазли  очеретних  днів.
І  руки  тягнуться.
                       Так  тягнуться  до  ліків!
Обличчя  падає
                                     від  зморених  кругів.

Безжальні  ночі.  Страх  до  страху.
Лежиш.  Рятуєшся.  Як  хтів.
А  пам’ятаєш?  Мріяв  ти
Як  птаха?!
І  ось.  Терпи.
                     Набрав  хвостів.

Безжальний  промах.  Тінь  до  тіні.
І  голова.  В  своїй  рутині…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415857
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.04.2013
автор: Вальдемар Феруменко