Мужі державні

Мужі  державні,  депутати,      
Чиновники  і  партократи,
Градоначальники  заможні
І  губернатори  вельможні!
     За  ваші  щедрі,  світлі  справи
Осанну  треба  вам  співати,
Всіляко  гімном  прославляти,
Ви  заслужили  це  по  праву!
     А  право  те  народ  вам  дав,
Та  хоч  би  хто  із  вас  згадав,
Як  той  народ  живе  і  мріє,
Про  речі  світлі  і  земні,
Як  той  народ  живе  в  багні
В  провінціях-периферіях!

   Не  на  майдани  вам  ходити
І  там  балакать  про  пусте,-
Про  «Ельдорадо  золоте»,
Що  для  людей  могли  б  зробити,
Як  ті  на  вибори  прийдуть
І  вам  свій  голос  віддадуть.

     Ви  завітайте  у  село,
Тільки  не  в  те,  де  народились,
Чи  то  рідня,  у  школі  вчились,
Чи  то  дитинство  там  пройшло.
   Там  все  в  ажурі  і  в  порядку,
І  світло  там  вночі  горить,
Асфальт  по  вулицях  лежить,
Там  все  чудово,  просто  гладко.
   Тут  вам  подяка  за  турботу  
І  за  проведену  роботу.

І  зовсім  сумнівів  немає,
Що  земляку  народ  співає,
А  дехто  ладен  цілувать,
Та  не  в  чоло  чи  губи  радо,
А  трохи  нижче  і  позаду…
Бо  що  ж  словами  прославлять?!

     По  вулицях,  чужим  селом,
Де  ліхтарів  не  було  зроду,
Пройдіть  у  слякотну    погоду
Пізненько  якось,  вечірком.
Там  звісно  шлях  покажуть  люди  –
Таку    собі  вузьку  стежину,
Що  натоптали  попід  тином,
Стежину,  що  була  і  буде,
Як  і  багнюка  по-коліна,
Де  чобіт  не  один  загинув.                                                                                        
І  будьте  дуже  обережні
Не  оступіться  ненароком,
Бо  серед  вулиці,  під  боком,
Калюжі  тягнуться  безмежні!
І  маю  вам  сказать  панове,  
Що  цей  пейзаж  таки  чудовий.
     Венеція!  Не  італійська,
А  наша  рідна  українська!
Тільки  гондоли  не  пливуть,
А  так,  де-інколи  то  гуси,
А  то  й  колгоспники  пройдуть.
Так  першим,  все  це  до  вподоби,
А  другі  це  багно  клянуть.
І  клястимуть  на  чом  стоїть,
Бо  напекло,  давно  болить
За  ці  роздовбані  дороги,
За  цю  багнюку  під  порогом,
За  передвиборчі  «етюди»,
Які  малюєте  ви  людям,
А  потім  наче  й  не  було
Ні  виборів,  ні  обіцянок…
Хай  воно  скисне  те  село  !!!

Та  без    посади  чи  портфеля
Вам  сонце  гірше  ліхтаря
І  небо,  як  низенька  стеля,
Бо  не  приносять  хабаря!
Нажаль  ви  тільки  цим  і  славні,
Це  ваш  «коньок»,  мужі  державні!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415480
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2013
автор: Валерій Заєць