САША КУЧЕРЕНКО (акровірш)

Стій-но,  читачу  мій,  і  не  будь  ледачим,
А  уваги  хвильку  приділи  хутчіш  -
Ширму  прочиняю  про  свою  я  вдачу,
Актуальним  буде  і  для  тебе  вірш.

Краще  б  розпочати  про  роки  дитячі.
У  Сашка  в  дитинстві  не  було  провин,
Чесним  і  слухняним  хлопчик  був,  одначе,
Ех...  Він  їв,  мов  дядько,  і  зробивсь  гладким.
Ріс  гурман-товстунчик,  виріс  -  справжній  красень,
Елегантний  мачо  полонив  дівчат,
Натягнув  костюмчик,  до  "мадамок"  ласий,
Красень  кліпа  оком  -  та  вуста  мовчать.
Ох  і  забрехався  ж  -  "мачом"  не  бував  я...

Декілька  прихильниць  докучало  все  ж,
Я  на  ті  "амури"  не  відповідав  їм  -
Крало  час  навчання  без  жалю  і  меж,
У  думках  дитинство  дихало  ще  досі,
Юний  восьмикласник  був  в  душі  дитям.

Зиркають  дівчата,  тілом  вже  дорослі,
А  цибаті  хлопці  ще  малі  -  затям!

У  дитинства  завжди  є  кінець  незримий...
В  університеті  швидко  йшли  роки,
Атомником  став  я.  Час  такий  нестримний,
Грій  моє  ти  серце,  мій  вогонь  палкий.
Уперед  ітиму,  доки  пульс  ще  б"ється,

Чесно  і  відкрито,  як  ішов  колись,
А  до  щастя  згодом  близько  стануть  дверці  -
Одчинивши,  стрімко  полечу  у  вись...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415449
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.04.2013
автор: Олександр Обрій