Забутий автор дивитьтся в вікно,
А очі полонилися журбою.
Усім начхати і усім вже всеодно,
Бо просто вже не хочеться до бою.
Забутий автор... Час кудись пливе
І будиться вже золотавий ранок...
Життя іде - воно кудись іде
Лиш тінь дерев закинута на ґанок.
Забутий автор дивитьтся в вікно,
А очі полонилися журбою...
І де є щастя, як зловить його,
Аби на мить спочити перед грою?
Але життєвість сцени йде вперед,
Рядочки за рядками все лягають,
А сенсу у писанні не знайдеш
Допоки ти себе в житті шукаєш.
03.04.2013 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415295
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.04.2013
автор: Андрій Яремко-Ярий