Ти мрієш про матеріальне-це ж огидно!
Тобі моральні цінності далекі.
Хіба насправді ось так жити не набридло?
Ну відпусти все...приглянсь до лелеки,
відчуй її крило гаряче,вічуй цей подих й серця стук.
Не будь таким безсовівісно далеким.
Відчуй ти навіть і зозулі перегук.
Не будь таким байдужим до природи.Людей не слухай,люди -фальш.
Я тебе остерігаю ,а ти не чуєш!...по-своєму все робиш дальш.
Ти тягнешся до сонця,та ж не знаєш,що місце твоє тільки на землі.
Ти вже під променем із відчаєм згоряєш,та не почав все ж вірити мені.
Хмм...й не дивно,ти у своєму світі,ти король.
Та чи боровся ти за почесть і за титул?
Я знаю: ні. Твоя калюжа-це не океан
Це лиш обман,що так ховався в світі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=415223
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2013
автор: Душа,що рветься в бій.