[color="#0e5feb"][i]Дощ за вікном серенаду співав,
«Вийди кохано, - мене зазивав.-
В срібло краплин я тебе одягну,
Буду кохати тебе лиш одну».
Вірила я, та й пішла за дощем,
Він обійняв мене мокрим плащем,
І цілував мої очі ясні,
Квіткою звав, що цвіте навесні.
З ранку ж у подорож він поспішив,
Поцілував і навік залишив.
Дощик не взяв мене разом з собою,
Гарні слова розтеклися водою.[/i]
[/color]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414823
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.04.2013
автор: Людмила Васильєва (Лєгостаєва)