Я зварю собі чай з полину,
Наче присмак моєї долі,
Я ковтну і напевне збагну,
Що невільник твоєї волі.
Гіркота потече у мені,
І відчую весь солод солі,
Що залишила ти по собі,
Мов привиддя у мертвому морі.
Буду пити ковток за ковтком,
Наче проклятий, запах вдихати
Щоб назавжди гірким кип'ятком,
З серця слід твої правди забрати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414643
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2013
автор: Metrolog