Навіяно тобою…



Так  довго  та  страсно  чекаєш  тепла,
Щоб  в  обіймах  його  потонути  могла,
Щоб  від  радості  кругом  йшла  голова
Та,щоб  знов  і  знов  покохати  могла.

Ти  шукаєш,  знаходиш,  звикаєш,  вбиваєш
Надії  свої,  що  щезають  до  краю…
Щоразу,коли  він  звикає  до  раю
З  тобою.  Чекає  від  тебе  знайомого  до  болю…
Того  тепла,  що  шукала  сама.

Ти  робиш  все,  що  для  нього  важливе,
Вбиваєш  в  собі  принципи  примхливі
І  щиро  віриш  у  думки  свої,
Що  ніяк  не  виходять  у  тебе  з  голови.

Проходять  часи…  ти  знову  тікаєш…
Ти  знов  забуваєш  надії  свої…
Ти  знову  шукаєш,  шукаєш,  шукаєш…
Знаходиш  і  робиш  помилки  свої!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414586
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.04.2013
автор: Юлія Devil