Десь грішимо, десь може допускаєм слабкість,
Не щирі наші інколи думки та вчинки,
Чи душу віддаєм дияволу на милість
І хтось справляє для душі поминки.
«Покайтеся й очистіть свою душу,-
Святий отець молитвами зігріє,
Вам Бог простить і я простити мушу,
У кого чисті помисли й надії !»
Ні, ні, моя душа ще не втекла у п’яти,
І не останній подих видиха,
А вже очищена й прищепками прип’ята
На сонечку тихенько підсиха.
27.03.2013р. Монтадо(Португалія).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414320
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.03.2013
автор: Сетубальський