Не треба… Треба!

(сьогоднішнє    вранішнє  повідомлення  
від  талановитого    пана  Віктора  Оха  
спонукало  мене  виставити  ще  один  
зі  своїх  творів  з  тим  же  делікатним  натяком:  
"майже  пісня"...)

Ти  наснився-таки  знову,  милий,
У...  далекій,    чужій    стороні  –
Посміхається  ранок  щасливий
При  моїм  світанковім  вікні.
         І  вітається  сонячно  небо!
         І  на  серці  так  солодко  знов!
         І  не  треба  мені,    і  не  треба
         Навіть  чути  слова  про  любов…

Не  ходжу,  а  літаю  на  крилах.
Слів  не  мовлю  –  співаю  пісні.
Днів  таких  ось  святково-щасливих
Так  бракує  для  щастя  мені.
         І  вітається  сонячно  небо!
         І  на  серці  так  солодко  знов!
         І  не  треба  мені,    і  не  треба
         Навіть  чути  слова  про  любов….

Тихо  плинуть  роки  за  роками…
Ми  чекаєм  весни  восени…
І  долають  кордони  між  нами
Найжаданіші,  трепетні  сни.
         І  вітається  сонячно  небо!
         І  на  серці  так  солодко  знов!
         Але  треба!  Ой  як  мені  треба
         Ще  й  почути    слова  про  любов!!!  



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414272
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2013
автор: Катерина Шульга