Ти просто скажи: що ти робиш зі мною?
Куди приведе нас бездумний політ?
Ввірвався в життя моє разом з весною
І перевернув з ніг на голову світ…
Ти вирвав з обіймів холодних кайданів,
Коханням взаємним ти нагородив,
І ніжним букетом рожевих тюльпанів
Мене від зимового сну розбудив.
А може цей сон був не зовсім зимовим…
А може проспала я ціле життя,
Щоб ти своїм поглядом так випадково
Пришвидшив сповільнене серцебиття?
Щоб ти мою руку міг не відпускати,
Щоб ти цілував, пригортав і беріг…
Щоб ми могли вічно, обнявшись, гуляти
І падати разом у парку на сніг…
В очах твоїх бачу турботу і ласку,
В руках відчуваю я ніжність й тепло.
Ти дав мені змогу повірити в казку…
Її збережи, не розбий, наче скло.
У світі без тебе похмуро і темно,
З тобою – світ повний життя й кольорів.
З тобою зустрілася так недаремно…
Мабуть, хтось на небі цього захотів…
13-29.03.2013 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413573
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2013
автор: Юлія Ярема