Пам*ятаю, росли на фільмах з Сергієм Безруковим
І щовечора збирали гурти біля екрану
А сьогодні, Сергію вже майже сорок
На стіні картина з втраченими кольорами
І новий модерний блакитний екран.
Пам*ятаю, обіцяли як в фільмі
« Один за всіх і всі за одного»
А тепер, хтось на траві та медикаментах
Інший збирає документи,
Щоб подалі, подалі бігти із нашого двору
Друг усім, а як треба – буде вже за кордоном.
Пам*ятаю, обіцяли говорити правду вічну
Гірку, не солодку, болісну до кісток
А тепер правда нас гаряче ріже -
І лиш у вухах від вітру свисток,
Завірюха за шиворот
На кінець березневого ранку
І, на жаль, вже бабуся нам не готує сніданків.
Пам*ятаєш, ти обіцяла стати лікарем, а я журналістом
Як жаль, ти в під*їздах куриш із кимось траву,
А я з методистом обговорюю навчальний план і новий урок
За мною людей поток ..я сиджу і не знаю, що тут роблю!?
Ми зрадили мрію, пішли на дно
Наші слова туманне скло
На ньому можна малювати
При умові, якщо будемо мовчати.
Слова від нас гіркі
Слова від нас невірні
Ми зрадили колишні дні
Ми перед собою винні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413432
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2013
автор: Паперова Думка