Із струмочків моєї Волині.

Промайнула  журба  за  вікном,
полетіла  туди  де  родився.
По  стежині  лягла  рушником,
у  хатину  де  Тато  наснився.

                             Приспів:
Ой,  село  моє  –  рідне  село.
У  душі  моїй    стиглим  зелом,  
в  моїм  серці  тугою  донині.
Лежать  пахощі    трунком,  вином    
із  струмочків  моєї  Волині.


Затремтіло  у  грудях  крило,          
Журба  бігла  до  хати  в  долині.
Скраю  снігом    рушник  замело,  -
Моє  рідне  село  на  Волині.

                             Приспів:
                                         *

Наче  в  мареві  тихо  кругом,
зачарований  сів  відпочити.
До  одвірка  втулився  чолом,
як  би  міг  тебе  в  серце  втулити.  

                             Приспів:
                                         *

Все  що  можу  для  тебе  роблю.  
Ну,  а  можу  єдине,  творити.
Щоби  мальви  цвіли  за  вікном,
Як  же  рідне  тебе  не  любити…    

                           Приспів:              
Ой,  село  моє  –  рідне  село.
У  душі  моїй    стиглим  зелом,  
в  моїм  серці  тугою  донині.
Лежать  пахощі    трунком,  вином    
із  струмочків  моєї  Волині.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413327
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2013
автор: Дід Миколай