«Отче наш» натщесерце за гріх,
За усіх, хто, на жаль, не повернеться.
Ти людей, мов на перлах вервиці,
Мовчки злічиш уже без зловтіх.
Як у пам*яті буде пролижень,
Нумерацію друга квартир,
Пригадаєш,
життя, мов тир,-
Я для смерті мішень і лишень.
Хтось діяння мої, як дідух,
Позбирає в безплідному полі,
Голіруко сплете блідочолий
Сніп і вперше промовить вслух
Враз моління святій Богородиці,
Що без ліку із ликом провин,
Що не так прожилось серед рим
Та людей, котрі всяк переводяться.
Похвалить - хтось зганьбить мій забіг
Довготою в життя і на вервиці:
«Отче наш» натщесерце за гріх,
За усіх, хто, на жаль, не повернеться.
22:04
6.03.2013
Тернопіль
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413143
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2013
автор: Юрій Вітяк