Дві години лишилося,
Щоб розправити крила,
Щоб злетіти у небо
Й кричати – Щаслива!
Щоб підвестися з місця
І побігти у поле,
Щодуху, щоголосу –
Здраствуй ти, воле!!!
Дві хвилини лишилося,
Щоб виклик прийняти
Долі вірної зрадниці
Й на весь світ прокричати:
Хай що буде, все рівно,
Чи сніг, хуртовина –
Відбере волю в мене
І ні злість, ні провина!!!
Дві секунди лишилося,
А що далі? Життя!
Без причини, без доблесті,
Без каяття.
І нехай світ лиш спробує
Мене ув’язнити,
Отоді він відчує –
Хто раб, а хто житель!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413102
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.03.2013
автор: Наталя Затишна