мудрість,
мов сторінки, гортає
епохи-світи…
шукає –
хоче знайти,
хто готовий її
розпізнати:
може, я?
може, ти?..
ми?..
поруч із на-ми
ступає
нечутними кроками –
днями-роками,
стежками вузенькими,
і шляхами широкими…
нечутно руки` торкає:
упізнай…
прийми мене –
і лихо всіляке земне
тебе обмине…
і втрачене Царство Небесне
любов`ю
у серці воскресне…
люди ж
мудрості не приймають –
паперовим божкам
кровожерним
супер-жертовники
воздвигають…
жадають
і проклинають…
гроші-ідоли
око і вухо людству
затьмари-ли…
люди
багатства земні збирають –
накопичують і складають…
радіє іржа,
міль і черва`,
миші,
тлін-порохня-ва`:
скільки роботи! –
їж і точи
од черева...
забирайся
у ящики-коробки,
банки і сейфи-скрині –
невпинна,
тваринно-первинна
ненасить
у людині…
вже нема де складати,
а все іще – треба! треба!
на небо
підеш голеньким,
як і прийшов
у світ сей –
із лона неньки…
кому ж усе це,
ненаситно набуте,
дістанеться? –
частенько
у простір німий питаєш…
будуть мати,
за що одне одного ненави-діти
онуки і діти…
жадно ділити-рвати
…якщо дітей і онуків маєш…
…а з собою
у вічну Путь забереш
лише ті здобутки,
що помістяться у душі…
але тих багатств
аж ніяк
не придбати за гро-ші…
так і станеш – голеньким,
без чинів і регалій,
брехні і прикрас – перед Богом,
і зізнаєшся
сам собі,
у порожнечу душі убогу:
…я
не любив нікого…
я
не здобув нічого…
окрім тліну і порохні –
ніщо, за правом наступництва,
не належить мені…
озирнешся,
а багатства твої земні
черевні-наживні –
у вогні…
куди іти?
де багатства твої –
там і ти…
27.03.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412932
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 27.03.2013
автор: Валя Савелюк