САШОМОБІЛЬ

Я  сконструюю  свій  сашомобіль,
Швидко  помчу  я  на  нім  у  країни
Вічного  щастя,  де  горе  і  біль
Перетворились  давно  на  руїни.

Перед  від"їздом,    я  втілю  свій  план  -
Пару  знайду  для  свого  механізму,
В  небі  літає  мій  дівчиноплан,
Має  красу  неповторну,  харизму.

Ні!  Нам  не  бути  разом...У  висот
Дивна  властивість  -  там  горді  лиш  птахи,
Тільки  на  метрів  злетиш  кількасот,  -
Інші,  що  знизу,  -  нікчемні  мурахи.

Що  ж...не  біда!  Знову  в  пошуках  мчу.
"В  око  запав"  мені  дівчиночовен!
Свіжих  морських,  елегантних  причуд
Келих  душі  до  країв  її  повен.  

Штиль  різко  змінять  жорстокі  шторми  -
Дух,  вже  піднесений,  знову  -  розбитий,
З  різних  стихій  все  ж  бо  "зліплені"  ми,
Нам  один  одного  не  зрозуміти.    

В  пошуках  транспорту,  що  для  душі,
Роки  віддам,  не  жалітиму  сили,
Навколо  нас  -  міліони  машин,
Важко  знайти  серед  них  свою  милу.

Все  ж  колись  знайде  мій    кабріолет
Гідну  і  славну  дівчино-машину,
Дама  накриє  чирвовий  валет,
Душі,  з"єднавшись,  до  неба  полинуть.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412669
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2013
автор: Олександр Обрій