Колись.

Колись.
Я  знаю,  що  колись  помру
Ніхто  ж  не  вічний.
Погасну  я,  як  на  вітру
Згасає  свічка.
Та  після  себе  залишу
Дітей,  онуків,
Стос  недописаних  віршів,
А  ще  –  розлуку.
Й  десь  там  в  позаземних  світах
В  нас  зустріч  буде,
Я  відлечу,  неначе  птах,
Та  не  забуду…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412316
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2013
автор: tetyana-radko