Єтс В. Б. Нескорені господарі. Переклад

Діти  богині  Дану  сміються  в  своїх  золотих  колисках
І  плещуть  в  долоні  ледве  примруживши  ясні  очі.
Скачуть  вони  на  Північ,  коли  покличе  їх  сокіл,
Летять  на  білих  крилах  на  зустріч  з  холодним  серцем.
Дитя  моє  гірко  плаче,  до  грудей  його  притискаю,
І  чую  з  безодні  могили  голос,  що  нас  кличе.
Пустельні  вітри  стогнуть  над  морем  північним  холодним,
Пустельні  вітри  несуться  на  захід  палаючий  кров’ю,
Пустельні  вітри  рвуться  в  зачинені  неба  двері,
Пустельні  вітри  прочинили  ворота  страшного  пекла,
І  душі  скорботні    звідти  женуть  шматками  туману.
О,  серце,  вражене  вітром,  нескореними  господарями,
Палає  воно  сильніше  свічок  Пречистої  Діви.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411059
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 21.03.2013
автор: Шон Маклех