В понеділок Гриць на працю зовсім не з’явився
І нікому не відомо, де він забурився.
А коли прийшов в четвер мав нещасну міну,
Що це трапилось – питають – поховав дружину.
Співчували – о так горе! Сльози витирали.
Згодом знову на роботі всі його шукали.
От вже бідний чолов’яга так собі сумує,
Знарядили вільну Асю, хай хоч нагодує,
Та підтримає, як може,в цю лиху годину
Бідолашну та нещасну в самоті людину.
Ася добре доглядала, бо сама вдовиця
То взяла і пригорнула до сердечка Гриця.
Так вони, як голубочки довго залицялись.
Жити довго і щасливо разом ще збирались.
А в цей час з курортів жінка їде вже додому,
Що там трапилось не знає двадцять днів потому.
Бо вона жива – здорова,та бодай щаслива,
Та лицем собі нічого, майже ще красива.
Що її сховав коханий звісно ще не знає
У неділю той додому вранці приїжджає.
І таку картину бачить – інша жінка в хаті,
Ходить та, як господиня, ще й в її халаті.
Оце так,що за новини,відкіля взялася?!
А ти хто? Її питає, заікаясь, Ася…
Як зустрів Грицько дружину ліпше промовчати,
То летів на крилах щастя з Асєй швидко з хати.
І таке буває,жінки, майте на увазі –
Як поїдете із дому вас замінять Асі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410698
Рубрика: Гумореска
дата надходження 20.03.2013
автор: забайкальская