Іду до лісу, що притих – не дише,
Як вояки завмерли грабчаки,
Гіллям тихенько вітерець колише
І заячі видніються сліди.
Берізка притулилася до дуба
І віти заплелись у кісочки,
А дуб красуню поглядом голубить,
Цілуючи тоненькі гілочки.
Сніг шурхотить, виблискує на сонці,
Сороки скрекіт засипає ліс.
Сніжок дарують хмари, як гостинці,
І небо виглядає з-за куліс.
Кора потріскує на сивому морозі,
Сніжок периною лягає на кущі,
Сліди тускніють в сніговій дорозі
І чорний ліс у білому плащі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410371
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2013
автор: Віталій Назарук