Згадую знов неначе ще учора
Бачу її перед собою в сні
Болить душа і не дає спокою
Лише одна, сниться знов мені
Перед собою бачу знову образ твій
І знову догоряє вже свіча
В думках я мечусь, знову сам не свій
І навкруги знову тишина
Без тебе я сумую – лиш один
Згадую час той – коли ще були
З тобою разом – хвиля самоти
Накриє тихо мене знову
Без тебе я неначе омертвілий
Борюся із собою – падаю і вже
Давно не піднімаюся із тої
Ями і нікуди я більше не іду
Поїзд пішов – і ніби ще але вже
Все вирішено вже давно
Мене знов біс життя кудись несе
То кидає то підносить в небо
Ні слова, ні вагань, ні почуттів
Один лиш спомин душу гріє
Що я колись її одну любив
Пройшло життя моє змарніле
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410118
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2013
автор: Ruslan B.