Я прошу, забери мене додому.
На теплий чай, якого не доп'єм.
Ми будем заціловувати втому,
Свою любов, якої не знайдем.
Я прошу, обійми мене сильніше.
В твоїх гарячих дотиках душі,
в маленьких кубометрах під горищем
я найщасливіша людина на землі.
Я хочу зупинити час назавжди.
Або ж принаймні на маленьку мить.
Замкну всі двері зсередини завше.
Відкрию серце - більше не болить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409952
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2013
автор: Комета