Так ніжно тремтять вії коханої,
коли вона завмирає, як роса на стеблі трави,
і дихає ледь чутно,
вдивляючись у простір невідривно
крізь приціл рушниці
штурмової.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409951
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 17.03.2013
автор: Розбишака