Іще один день в смерті у кишені:
Ми всі для неї здобич,ми - мішені.
Від часу не придумали ще ліки
І серце зупиняється навіки,
Повітря не проходить у легені.
Ти йдеш по вулиці,вдивляєшся у лиця:
Хтось дивиться у вічі,а хтось злиться
Й у очі не подивиться ніколи.
Люди смішні,вони наївні бджоли
Яким на пасіках злотавий пилок сниться.
Ми схожі всі на зграйку гончих псів,
Ми згусток вже захриплих голосів
Які втомилися про щось кричати
Усім навколо вже давно начхати.
Індивід всередині підгорів
Іще один день в смерті у кишені:́́́́́
Повітря вже не пройде у легені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=409082
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.03.2013
автор: Laaastivka