Про спустошеність

Так  хочеть  сліз,  нервів  і  переживань.
Так  хочеться  звичайного  кохання.
Тепла,  добра,  ревнощів,  страждань.
Набридло  вже  пусте  мовчання.

Так  хочеться  обіймів,  поцілунків.
Щоб  в  серці  пристрасть  вирувала.
Ти  б  розбивав  мою  душу  на  тисячі  уламків!
Я  б  як  дурна  усе  тобі  прощала.

Так  хочеться  ввірватись  в  чиєсь  серце.
Сколихнути  чиїсь  думки.
Стати  б  для  когось  сонцем,  
Запалати  в  душі  навіки!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408586
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2013
автор: Ейфорія