Важко плакати без сліз,
Це єства нестерпний стогін,
Не орОсять твоїх щік,
Біль душі глушить не в змозі...
Серце рветься і щемить,
Сліз нема - гниюча рана,
Що ж комусь чиясь краса,
Що ридає з-за обману.
Заздрість - ницості сестра -
Розум плутає дурманом,
Ти не знаєш чи жива,
Сонце ж заслане туманом...
Розбуди мене, сльоза,
В омовінні є надія,
Хай не черствіє душа,
І від болю хай не мліє.
Я молитву вознесу
До очей сухих, безмовних,
Ясна синь небес не спить,
Кривда має послідовність.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=408337
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2013
автор: Галина Весняна