Біль опадає снігом білим знову
Углиб душі, на пригірки журби,
І шепче, осідаючи: якби
Вернутися у тиху ту розмову,
У пору ту, замріяну, казкову,
Довіри на півслові - не клятьби,
Де серце в серце стукало: люби
І ласкою кохання зачаровуй!
Та слизько там, на пагорбах отих,
Де легіт ласки вереснево стих
І острахом наповнилася тиша,
Де нам удвох не стріти яву дня,
І все минуле, наче маячня,
Імлою пам'яті морозно дише.
(І все минуле, наче маячня,
Імлою пам'яті морозно дише...)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407905
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2013
автор: Віктор Ох