Біла Яма

Silent  hill  у  Львові  кілька  днів.
засинаю  і  встаю  немов  у  фільмі.
Крізь  вікно  реальність  кольорів
стерта  гранню,  десь  так  по  обіді.

Небо?  Ні.  Безодня  білизни
розпростерта  над  дахами  міста.
Білим  шумом  гомін  гуркотить  -  
як  в  тумані  орють  трактористи.

Якось  дивно  ввечері  самій
задивлятись  у  серця  хмаркові,
домальовувати  чудернацьких  змій
в  вуличках  туманних  і  казкових.

Музика  лунає  з  далини,
саксофон  чи  грамофон  вмирає...?
Голуби  безпечні,  як  завжди,
Підвіконня  лиш  на  них  чекають.

Між  будинком  й  небом  кілька  слів.
Там  завмерла  вічність,  наче  в  кадрі.
Сонно  марить  стародавній  Львів.
я  із  ним,  завмерла  в  білій  ватрі...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407779
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 10.03.2013
автор: тепла осінь