Я ХОЧУ В КАРПАТИ.

Моя  рідна  земле,  дитинства  колиско,
Де  я  народився  й  зростав,  а  тепер
Подався  шукати  добра  в  світ  неблизький,
Та  в  пам’яті  своїй  нічого  не  стер.

Я  хочу  в  Карпати,  де  хмари  ночують,
Де  чистим  потоком  дзвенить  джерело,
Де  добрий  Чугайстер  горян  всіх  чарує,
Де  беркут  пильнує  своє  ремесло.

Я  хочу  в  Карпати,  де  синії  гори,
Хоча  Піренеї  красиві,  авжеж,
І  музика  фаду*,  і  водні  простори,
І  Альпи  австрійські  чудові,  та  все  ж,

Я  хочу  в  Карпати,  де  ніжні  смереки,
Й  вівчар  щиро  Ксеню  кохає  свою,
Де  голос  трембіти  далеко-далеко
Відлунює  радість  чи  сум  у  краю.

Я  хочу  в  Карпати,  де  свята  немає,
Щоби  не  заграли  цимбали  старі,
Де  ватра  всю  ніч  в  полонині  палає,
Й  танцюють  «Аркан»  на  високій  горі.

Я  хочу  в  Карпати,  де  біла  пороша
Малює  небачену  диво  –  красу,
Дараби  на  хвилях  Прута  й  Черемоша,
Що  наче  Вкраїну  в  майбутнє  несуть.

Я  хочу  в  Карпати,  де  люди,  що  творять
Гуцульщини  гордість  і  славу  свою.
Нехай  мені  інші  що  хочуть  говорять,
Та  я  все  одно  на  своєму  стою:

Я  хочу  в  Карпати…
_______
*фаду  –  португальська  народна  музика.

27.05.  –  30.05.2005р.  м.Сетубал  (Португалія).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407732
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2013
автор: Сетубальський