(З святом 8 Березня, кохані!!!)
Тануть, тануть на світанні чари ночі у промінні.
Небосхилом пролітають ситі хмари білопінні.
Сонце уквітчало стягом на тополі верховіття.
Ледь проклюнулись кульбабки з-під землистого плахіття.
Збіжжя килимок, ворситься на розіспаному полі.
Нашорошились брунькато гілочки черешень голі,
Прислухаються до вітру: – «Чи дмухне тепла повівом?
Чи йому Весна озветься жайворонка славоспівом?»
Проясняється лазур’ю сіре дзеркало ставища,
Ясен зламано журбує, мов божок серед капища.
Комашня токує в хорі, на затишному пригріві,
Проти сонечка іскриться, наче зорі мерехтливі.
Розімлілі верболози мружать котикові очі.
Про Весну пліткують хором юрби ґавово-сорочі.
Я,ступаю тихо полем, боячись тремтливість миті
І душею зігріваюсь у проміннім оксамиті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406711
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.03.2013
автор: Осіріс