Ген розкинулись гори хребтом
Місяць йшов, зачепивсь за Говерлу
Сплять ліси під Чумацьким Шляхом
В небі зорі, немов би завмерли!
Ніч… Нашіптує тихо Дніпро
Пам’ятає слова Заповіту
Що і кров’ю, і твоїм пером
Освятились у сльозах омиті
Іржавіють залізні кайдани
Але воля якась не така
Розміняла свій третій десяток
Може надто іще молода?
Ти пробач нас Кобзарю за все
Є ще ті хто захоче згадати
Словом тихим в віках пронесе
Заповіту твого постулати…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406541
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2013
автор: Марамі