віщо-небудь. віщо-будь.
де-не-де. бодай-коли.
змовчиш - і поріг заллють
максимальний. больовий.
нафарбоване взуття.
вії. очі голубі.
не засмічене життя
аніким. анітобі.
вечоріло. мерзли пальці.
ти не йшла. хтозна-чому.
прошу, сонячна, збирайся,
яка є, таку й прийму.
ти мовчиш. застерігаєш,
що деінде веселіш.
твій поріг не розламаєш.
ліпше стати за рубіж.
розміняти два півсерця
на чортма малих краплин.
відновити дві фортеці.
не журися, Валентин.
моя сповідь навпаки не
іронічна. віщо-будь.
я ламаюсь на частини.
розсипаюсь, наче ртуть.
як штиркнуть ножі об камінь,
ми, на превеликий жаль,
дозбагнемо: винні самі.
вже без лестощів, вмовлянь.
всюди доля. вкотре доля.
колоритна, як весна.
ти знайома всім до болю.
поясніть-но. дайте знак.
знову кліпання очима,
одна відповідь: okay.
доля ж має за плечима
здатність зводити людей.
то ніякі не таланти,
не магніти, не Амур,
що готовий розтріляти
необачно всіх зі струн.
то не камасутри пози,
гороскоп за іменем,
астрологія, прогнози -
небо розподілене.
бачити у всім провину -
то любов. carpe diem.
зупинись хоч на хвилину.
дай вдихнути те, що є.
2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406208
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2013
автор: Митрик Безкровний