Допивай нарешті свою надцяту чашку суму, одягни веселку на плечі, підфарбуй вуста смачним поцілунком, заплети у волосся яскраві промені сонця, нехай метелики зграями літають в тебе під серцем. Радій кожній миті. Радій так, щоб всі дивувалися з тебе. Простягни долоні до неба, кричи що є сил, кричи, що ти справді щаслива. Нехай всі вважають тебе божевільною, а ти не здавайся. Знай, з весною прийде сонце. Воно розтопить весь смуток, який так давно сховався під метрами снігу. Не зважай на біль, не зважай ні на що. Йди вперед! Не здавайся. Життя ще не раз буде тебе випробовувати. Підніми голову, глянь висок високо, наповни легені свіжим повітрям і радій тому, що ти просто живеш. Подивись, он на галявині ростуть квіти, різні, але дуже красиві квіти. Не полінуйся, зірви хоча б пару, подаруй від усієї душі мамі, поцілуй її, обійми і скажи як ти її любиш і як вона тобі потрібна. Просто зроби приємно. Скажи, як ти її любиш... Мама - це все.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406156
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2013
автор: Рижа*