Із думкою про даль, і в ній - вогні,
Про шовк твоєї шкіри дивовижний,
Накинувши рюкзак минулих днів,
Замріяно стою на роздоріжжі...
Із цукром твоїх губ на язиці,
Рюкзак змінивши на важкий портфелик,
Куди я мрій накидав камінці,
У вись злетіти мрію, як метелик.
Сп"янілий ціллю, мов міцним вином,
Вдягну бронежилет ентузіазму,
Вслухаючись, як серця метроном
Хвилюють ностальгії дивні спазми.
Із думкою про мить, як сталь, тверду,
В архіви покладу крихке минуле,
І, зуби міцно стиснувши, піду
Між мрій чужих, в зневірі потонулих.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404823
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2013
автор: Олександр Обрій