Згортає лютий білі килими
І день по вінця сонечком налитий,
Крізь білі кросна сивої зими.
Вже березневі перші фаворити
Порозгортали крильця-пелюстки,
Щоби погріти в теплому промінні.
Прозорих крапель сяючі разки
Аж виграють у диво-мерехтінні!
Сріблясті таці лагідних калюж
Шовковий день мережить бурунцями,
Прудкий струмок звивається, як вуж,
Торує стежку в поле манівцями.
Мов кошеня, в захмарну пелену
Пірнуло сонце й млосно позіхає...
На повні груди втягую весну
І кров пульсує в жилах водограєм!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404765
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.02.2013
автор: Наталя Данилюк