Сніги заплакали під стріхою,
доріжки вмилися слізьми.
Упав струмок в долині втіхою,
в дитячих пустощах весни.
У світлі сонця, переливами
порхають ноти у гаю.
Упали зранку в душу хтивії.
Знаходжусь досі я в Раю.
В калюжі промінь, пустотливими
гойдає трісочку крильми.
Дзвінкими світлими поривами,
торкає пальцями струни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404625
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.02.2013
автор: Дід Миколай