Збагнути все що діється навкруг,
усе незрозуміле зрозуміти,
я прагну розумом земним.
Який повік не в змозі залишити
своєї вічної, незмінної осі,
що дозволяє усвідомити лиш те,
що нам дозволено всевишнім розуміти,
таке доступне, і просте,
що навіть ми своїм умом
зумієм щось та дотелепать,
й не докладаючи зусиль,
щось в пам'яті залишити для себе.
Усе що ми збагнуть не в змозі
ми відкидаєм в той же час.
Усе незвіданне ми боїмося,
і страх стіною став для нас.
Несміло заглядаєм ми за браму,
та лиш щось нове постає,
злякавшись, знову ми тікаєм.
І страх цей, знову нам прозріти не дає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404606
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.02.2013
автор: Яна Хваль