голова обертом від скаженості твоїх слів
крик об стіну розчарування
вже не подив
лише існування
у моментах
похоронних відблисках
тіл
лінія, що розділяє фото
горить розлукою
і нам не по дорозі
у життя
спільність карих очех
не дружить зАмками мрій
пісочних років
хочеться отрути, яка позбавить
спогадів твого голосу
вигляд пече у самі груди
тюрма спільного неба
де мало свіжого повітря
ти всюди є
твої духи
мій подарунок
іншого не буде
більше ніколи
друзі?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=404163
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.02.2013
автор: Doll