ТРЕБА ЛІЗТИ НА ГОВЕРЛУ
Я запросив до себе кума
Для розмови під горілку,
Бо в голові рояться думи
Про гору, пасіку і бджілку.
Кум, - розповів читавший «Тору»!!!
З генделика інтелігент,
Що Віктор з вуликом на гору
Заліз і вмить став президент.
Мене таким він фактом вразив!
Про те мовчать людській громаді,
Хто на Говерлу з ним залазив
Вже всі сидять в Верховній Раді!!!
Щоб жаба двох нас не роздерла!
Знай кум, це наш останній шанс
Для всіх політиків Говерла
Це як поетові Парнас.
На гору ту якимсь маневром
Нам треба з вуликом залізти,
Ти станеш кум моїм прем’єром
Я президентом днів на триста.
Кладемо в вулик пиво й сало,
Шмат хліба, ковбаси, горілки.
Не бійся, бджоли поздихали!
Потягнем в гору вдвох, без жінки.
З’їмо під пиво все моментом!
Горілки випєм грам по триста!
З гори я злізу президентом!
А ти моїм прем’єр міністром!
Вдвох по мільйону нацарюєм
У Межигір’ї де палати!
На Кіпрі вілли побудуєм!
І будем за кордон тікати.
На дії кума вмить поперло
Коли допили всю горілку:
Ти з вуликом лізь на Говерлу
А я поліз на Галю, жінку.
* * *
Про що пишу в віршах цих я,
Що в кожного гора своя.
Ш.В.С.05.02.2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403531
Рубрика: Сатира
дата надходження 23.02.2013
автор: Степанич