Крізь сотню лютневих злив
До останніх пустельних пабів…
Я вчора відчув, що простив,
Серед власних твоїх пейзажів…
Крізь тисяч твоїх нейронів
До останніх моїх цигарок –
Нам простіше жити в полоні,
Залишати віршів у спадок…
Крізь мільйони моїх причалів
До останніх вечірніх хвиль…
Я втомився шукати далі,
І включив у свідомості штиль…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403520
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2013
автор: Мирослав Гончарук_Хомин