О, скільки раз зривалася душа
І рвала тіло, і благала,
Ще й паленіла криком у віршах,
Та видно, дружніх крил не мала.
Щоб полетіти разом в височінь,
Купатися в небеснім лоні,
Зливатися у парі, без падінь,
Розкритись щастям на долоні.
О, скільки раз палилася душа,
Ковтала біль, перестороги,
Де стежка у майбутнє поспіша,
В роках життєвої дороги.
Неконтрольована душевна мить
Метеликами лопотіла
Так рвучко полетіла у блакить —
Там, наче зірка, мерехтіла... 16.02.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=403472
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.02.2013
автор: Lana P.