Не знають сорому, хоч плюй їм в очі…

Не  знають  сорому,  хоч  плюй  їм  в  очі.  
Вінець  творіння,  Божих  справ  окраса!…
Нащо  вогонь  їм  віщого  Тараса?
Навіщо  їм  слова  його  пророчі?

Не  варті  й  шеляга  поета-бунтаря
Думки…  Біль,  що  кричить  несамовито.
Розпродаж  усього,  
                                                       з  усього  виторг
Біля  гранітного  підніжжя  Кобзаря!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402971
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.02.2013
автор: Богдан Сиваківський