Немов два танки стоїмо серед поля
Звело життя у двох нас так давно
Ми ніби схожі ззовні, але лиш доля
Одна у нас, бо нам не все одно
Ми прийняли її разом і вже відтоді
Пліч-о-пліч по полю лише вдвох
І в щасті, радості, незгодах навіть в скруті
Ми держим захист нашого життя, а багатьох
Життя в боях зламало,- ми ж тримаєм
Його удари по нашій не тонкій броні
І далі в своїм полі знову марим
Тримаєм бій,- ми тут залишимось одні
Так схожі, придивившись лиш на нас
Що різні дуже ми ти зрозумієш
А бою ми сильні, точні і весь час
Стрільбу ведемо одним вогнем, побачиш
Що все життя, що виграли в боях, - у двох
Далось не легко, і інколи було як грім
Здавалося в бою снарядів мало, але мов горох
Ворожі кулі відлітали коли стояли разом
Один оплот, одне й теж поле як життя
Широке і безкрає повне ворогів підступних
Але весь шлях ідемо разом без вороття
І на шляху у нас не бачили сильніших
Ніж наша воля, бо мрієм бути лиш у двох
Потужними й міцними, немов би танки
Удар тримати, не підіймаючи переполох
Ми оминемо всі ворогом поставлені приманки
14.02.2013 (Яресько Я.М).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402920
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2013
автор: Ярослав Яресько