За прогірклою кавою
Дні поплелись,
Заблукали, засіли,
Зімкнули завісу,
Обернись, озирнись,
Обізвись, осміхнись,
Хоч і стінам із каменю
Глини чи лісу
Затихає за змістом
Забутість образ,
ОбразИ навертають,
Як завше ,на святість,
Наїжаченість знаків
За голками фраз
Проростає потроху
В подій винуватість
Пізній день-гобелен
Головою кива,
Розганяється хвилями
Кардіограми,
Біла втіха-голубка
Чи ж знайде в жнива
Замуровані змістом
Замолені храми?
Обернись, озирнись,
Обізвись,осміхнись,
Зупинись,зачекай,
Запроторся у крицю,
За прогірклою кавою
Дні розтеклись,
Й журавлі – в небесах,
А у жмені – синиця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402257
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.02.2013
автор: Стяг