Чи ж син простить ? Його малим лишила,
Бо думала, що "там", здобуде рай,
В далекий край за щастям полетіла,
Він сам з бабусею, та ще- відчай.
Йому, малому, гроші- це не щастя,
Бо ти забрала ласку і любов,
Пакунки йшли. Приймав немов прокляття.
На сон чекав, щоб хоч приснилась, знов.
Минуть літа, зайдеш колись до хати,
Спитають внуки- а ти хто така?
Кругом, як рай! Нема чого й казати!
А ти німа й немов терен- терпка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402156
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.02.2013
автор: горлиця