Яблуневе божевілля

Духмяний  аромат  твоєї  шкіри
Приємно  так  мою  торкає  пам»ять:
Такий  же  запашний,  як  яблунь  зрілих
Плоди,  (до  себе,  впавши  в  трави,  манять).

А  я,  мов  промінь  сонця  той  уранці  -
Торкаючи  зіпрілість  росянисту
На  твому  ніжно-шовковому  ґлянці,
Вдихаю  яблук  юність  рум»янисту.

Цілунком  напуваюсь,  мов  нектаром…
Моє  ти  –  яблуневе  божевілля!
Затьмарена  свідомість  твоїм  чаром
Від  шалу  –  до  блаженного  безсилля.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402037
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.02.2013
автор: Бойчук Роман