А зими ще, певно, три чисниці.
Хоч дошкульний вранці морозець,
Та вже – бач! – мов дженджик, чепуриться
На осонні жвавий горобець:
То пірнає дзьобом попід крильця,
То брунатний розкуйовдить хвіст…
А тоді – диви-но! – вже пташинці
З-між гілля, лукавець, свище твіст.
Аж зайшовся джиґунець від шалу:
«Жив-жив-жив! Чирли! Чирли! Чирли!» –
Й горобличку підманув помалу…
Аж хмарки цікаві напливли.
А з-між них – веселе яснолице
Висува грайливо промінець…
Ат! Зимі лишилось – три чисниці:
Горобличку звабив горобець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401770
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.02.2013
автор: Василь Задорожний