Не спалити нам мостів

Чую  твоє  серце,  і  слова  всі
Спалахом,  неначе  зіроньки!
Будемо  кохатись  років  двісті...
Зближують  ще  більше  нас  роки!

Я  малюю  кожен  день  картину
Зустрічі...  Зосталося  два  дні!
Кожну  мить  до  тебе  в  думках  лину
І  чекаю  те,  коли  одні!..

Ти  почуй  на  відстані  тремтіння
Мого  тіла...  В  ньому  жар  бо  є  -
Він  в  мені  із  нашого  весілля...
Ти  навік  -  коханнячко  моє!

Не  спалити  нам  мостів  до  злуки*,
Я  чекаю,  рідний,  твої  руки!

*Злуки-  єднання.
                                                         17.02.2013

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401751
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.02.2013
автор: Людмила Дзвонок