ну от, майже підсумки срібно-зимові:
ніжитись добре уже під світанок
я не хочу вивчати німецьку мову
я волію французькою тебе торкатись
ну от, ця зима - наче шовком здивована
чи може численним дивацтвам присвячена
минає, про себе нагадує в хованках
наостанок зваблива і така необачна
іде, залишає знервовані ранки
ставить на відлік появу проміння
тому і душевно, і часом krank
і оприлюднення, і прозріння.
і під вечір вогні лоскотатимуть стіни
і все більше нагадуватиме все це весну
зима ще повернеться неодмінно
але перед цим вона солодко щезне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401464
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.02.2013
автор: Світлана Пражко